Блог | Битва за Стамбул: для Украины есть большие риски

Что же, противостояние между курицей и яйцом, или что первое перемирие на 30 дней или начало прямых переговоров достигает своего апогея. После заявления Путина о прямых переговорах в Стамбуле, Владимир Зеленский ответил предложением прямой встречи после перемирия с понедельника. Ставки растут, но что на кону и какие опасности Стамбула для нас?

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

9 травня цього року було точно не про перемогу над нацизмом. Кожна зі сторін проводила свою міжнародну мобілізацію на підтримку своїх позицій. Виходячи з того, як путін хизувався візитом Сі, святкування для нього було важливим саме через демонстрацію його підтримки в світі. На жаль, йому це вдалось, хоч і не в повній мірі. Присутність Китаю і Бразилії – важливий сигнал, що жодні невинні жертви України, жодні санкції не є для них аргументом. Не було Моді, по зрозумілим причинам, але те чий він союзник – він демонстрував в окремому візиті. І не було Ердогана, що пов’язано з його бажанням грати нейтральну сторону. Європейських міньйонів типу Фіцо чи Вучича можемо не рахувати. путін довів, що після всього, що він натворив – він не ізольований.

Наша сторона проводила свою мобілізацію. До нас приїхали Стармер, Макрон, Туск і Мерц – ключові лідери Європи. Це був важливий сигнал, що Європа нас не кине. Був ще колективний дзвінок Трампу, але це більше про символізм чим про конструктив. Ми також отримали публічну підтримку у вимозі до путіна оголосити перемир’я з понеділка. Фактично, за більше ніж 3 роки війни особливо нічого не змінилось, за винятком хіба що США, які стали публічно говорити те, що раніше робили підкилимно. Тож в значній мірі битва за Стамбул буде десь такою, як і в 22 – му році, і результати теж будуть схожі.

Насправді, на фоні всіх цих заяв втрачається сутність, а в ній нічого нового. путін не змінив жодних своїх вимог, і тема Стамбула лунала від початку цього року в форматі давайте вертатись до тих домовленостей. Ми ж як тоді, так і зараз не розглядаємо нічого подібного з тих старих запропонованих умов. В цій битві цінність прямої зустрічі і перемир’я вийшла на перше місце, хоча жодних зрушень в умовах завершення війни – не має. Тому по-факту, це продовження битви за Трампа, де кожна сторона намагається перекинути вину за зрив мирних ініціатив на іншу. Але в цій ситуації є великі ризики для нас.

Останні заяви Трампа і новини з його оточення свідчать, що він втомився і не вірить в можливість досягнути миру. Тому він плавно намагається вийти з цієї історії. Але вийти треба як завжди " з перемогою". Пряма зустріч з путіним – дасть йому цей шанс. Він зможе сказати – "я посадив їх за один стіл, але вони не захотіли домовитись. Тому я зробив все, що міг." Це не буде катастрофою для нас, і не буде перемогою для путіна. Вихід Трампа із спроб завершити війну, як мінімум збереже багато нервів всім жертвам пропаганди, що він нас здасть. Зброю ми будемо отримувати в рахунок Фонду по рідкоземельним металам, і за рахунок європейських коштів. На жаль, жорстких санкцій по путіну теж не буде. Все інше буде вирішуватись на полі бою і на ринку нафти.

Я думаю, ситуація буде наступною. Перемир’я з понеділка не буде. Зеленський таки поїде в Стамбул. путін не поїде, але відправить якихось міньйонів. Буде зустріч між нашими дипломатами і цими міньйонами за посередництва турків та американців. На зустрічі нічого не вирішиться. Сторони звинуватять один одного в зриві мирних ініціатив. Далі літня кампанія з утилізації російського м’яса на фронті.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...