Відео дня
Передоплата без гарантій: Україна віддала $770 мільйонів за зброю, яку не отримала
Україна перерахувала $770 мільйонів іноземним постачальникам зброї як передоплату, але значна частина цієї зброї так і не була доставлена. Ймовірно,причинами стали поспішні закупівлі в умовах війни, відсутність належного контролю за контрактами, юридичні труднощі з поверненням коштів і участь ненадійних посередників.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на документи Міністерства оборони України та внутрішні матеріали, які потрапили в розпорядження видання. Видання зазначає, що більш ніж $770 мільйонів, які були сплачені як передоплата за зброю іноземним компаніям, виявилися втраченими – зброя або не надійшла, або була поставлена в непридатному стані.
Яскравим прикладом такої ситуації стала історія 28-річного американця Таннера Кука, який володів маленьким магазином боєприпасів у Тусоні, штат Аризона. У 2022 році його компанія OTL Imports несподівано отримала контракт на 49 мільйонів євро від української державної структури на постачання боєприпасів. Україна перерахувала 17,1 мільйона євро авансу, однак обіцяна зброя так і не прибула.
Українська сторона виграла арбітраж у Відні, але гроші повернути не вдалося – фірма не мала навіть сертифікації для транспортування озброєння, а сам Кук, схоже, скористався угодою для розширення бізнесу, відвідуючи виставки в Еміратах і літаючи на приватних літаках.
Згідно з інформацією видання, цей випадок не був унікальним. Українське Міністерство оборони повідомляє, що протягом трьох років війни десятки контрактів залишилися невиконаними. Проблема посилюється тим, що закупівлі часто проходили через посередників у країнах, які не хотіли відкрито підтримувати Україну, або через приватні компанії з сумнівною репутацією.
У деяких випадках українські компанії придбали озброєння у продавців, які виявилися пов’язаними з ФСБ Росії чи ПВК "Вагнер", як сталося з контрактом на міномети із Судану. Водночас, видання зазначає, що у країні розгорівся внутрішній скандал через корупцію в Міністерстві оборони – кілька посадовців були звільнені, а частині висунули звинувачення.
Однією з головних причин ситуації стала нестача боєприпасів на ринку. З початку вторгнення попит на снаряди радянського калібру – єдині, що підходили для українських гармат зріс у кілька разів. Пропозиція не встигала, ціни злетіли. Торговці зброєю, здебільшого з США та Європи, скористалися ситуацією, підвищуючи ціни та диктуючи умови.
Колишній міністр оборони Олексій Резніков порівнює це з "збройовим ковідом" – як під час пандемії з масками, так і під час війни зі снарядами, кожен шукав, де купити хоча б щось. Але в той час, коли армія потребувала зброї для захисту, країна витрачала сотні мільйонів доларів на сумнівні угоди.
Україна вже намагається змінити ситуацію. Кілька скандальних угод були передані в арбітраж, частину посадовців відсторонено, десятки контрактів розслідуються. Водночас юридичні процеси в таких містах, як Відень, Женева, Лондон, тривають роками. Повернення коштів залишається складним і затягнутим.
Частина постачальників звинувачує саму Україну, мовляв, деякі провали сталися через внутрішні конфлікти, бюрократію чи зміни в адміністрації. Іноземні компанії не хочуть залишатися кредиторами воюючої держави, тому вимагають авансових платежів – що й створює лазівки для зловживань.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна повністю закрила потреби у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік та готова до різних економічних викликів. Багато в чому це стало можливим завдяки бюджетній підтримці від партнерів України, яка цього року становить 16,8 млрд доларів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!