Що таке клечання і звідки взялася ця традиція в Україні

Трійця або Зелена неділя в українській культурі поєднує християнські вірування та давні язичницькі звичаї. Однією з найпоширеніших народних традицій у цей період є клечання – обряд прикрашання оселі та господарства свіжою зеленню.

Відео дня

Звичай має глибоке коріння в дохристиянських уявленнях про природу, її цілющу силу та зв’язок з душами предків. OBOZ.UA розповідає про цю давню традицію.

Походження та символіка клечання

Клечання бере свій початок із язичницьких часів, коли слов’яни вшановували сили природи, а також померлих предків, які, за повір’ям, навесні та на початку літа повертаються до живих у вигляді духів. У цей час, коли все навколо буяє зеленню, люди прагнули захистити свої домівки від усього недоброго, тому використовували рослини, що мають оберегову силу.

Що таке обряд клечання

Напередодні Трійці, у суботу, яку називають клечальною, українці традиційно прикрашають житло, ворота, вікна, паркани й хліви зеленими гілками дерев, зокрема берези, клена, липи, ясена. На підлогу в хаті та на подвір’ї розстеляють пахуче зілля: чебрець, м’яту, полин, любисток.

Зелень не лише створює урочисту атмосферу, а й символічно очищає простір, відлякує злих духів та "нечисть", яка, за повір’ям, активізується саме в ці дні.

Клечання і Зелені свята

Обряд клечання є частиною Зеленого тижня, що триває від четверга до середи включно. Він символізує завершення весни та початок літа, перехід від одного природного циклу до іншого. Вважається, що рослини, зібрані в цей період, мають особливу силу – їх використовували як ліки, обереги, додавали до корму худобі або розвішували в господарських приміщеннях для захисту.

Практики й вірування, пов’язані з клечанням

Окрім прикрашання оселі зеленню, у дні Зелених свят люди дотримувалися низки обрядових дій, сповнених символізму та віри у зв’язок із природою і предками. Зранку збирали росу – вважалося, що вона допомагає зберегти гостроту зору та молодість. До сходу сонця купалися в річках або озерах, аби очистити тіло й душу від усього негативного.

У полі в ці дні не працювали, оскільки вірили, що можна натрапити на русалок. До лісу по гілля ходили виключно босоніж – так висловлювали шану до дерев, щоб ті не "образилися" і не втратили сили. Обходили поля навколо села, просячи захисту для врожаю від стихій – граду, посухи чи буревію.

Значне місце посідав поминальний обряд – відвідували могили рідних, згадували померлих, зверталися до духів предків за підтримкою й охороною роду. Особливу увагу приділяли збиранню зілля: трави, зібрані в цей період, вважалися найсильнішими, і їх зберігали впродовж року як природні ліки та обереги.

Клечання – це не просто оздоблення житла рослинами, а й давній обряд захисту, очищення і вшанування предків, який передається з покоління в покоління.

Раніше OBOZ.UA розповідав про день могутності Сонця і про те, які існують традиції в Україні під час літнього сонцестояння.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.