Екзорцисти України провели щорічний семінар: наскільки реально вигнати біса з диктатора Кремля Путіна

В Івано-Франківську відбулася зустріч екзорцистів з усієї України – священники Української греко-католицької церкви (УГКЦ), які мають дозвіл на здійснення обряду екзорцизму, зібралися на щорічний семінар з обміну досвідом і навчання.

Відео дня

Чи можуть релігійні практики вплинути на перебіг російсько-української війни, зокрема вигнати демона з російського диктатора (ну й про всяк випадок – із його найближчого оточення), розповідає OBOZ.UA.

Асоціація спеціального призначення з Чорткова

Термін екзорцизм (у середовищі людей, далеких від релігії, це явище відоме здебільшого за фільмами жахів) походить із давньогрецької мови й означає "зв'язування клятвою". Це одна із найдавніших практик вигнання злих духів із людини, яка є в багатьох релігіях і культурах світу.

В Україні нині налічується близько 20 екзорцистів. Усі вони – представники Української греко-католицької церкви і є членами Асоціації екзорцистів УГКЦ. Штаб-квартира якої, що характерно, розташована у місті Чортків Тернопільської області.

Але говорити про те, що саме греко-католики – головні поборники вигнання бісів із людини, буде неправильно. Просто в Україні так історично склалося. Взагалі існує Міжнародна асоціація екзорцистів, яка об'єднує близько 250 спеціалістів-священнослужителів католицької церкви із понад 30 країн світу.

"Екзорцисти є в усіх християнських вченнях. Христос сам був екзорцистом: у Євангелії від Матвія є епізод, коли він зцілив біснуватих, переселивши із них бісів у стадо свиней. Але православні священники зазвичай уникають широкого розголосу цієї практики. Тим паче МПЦ... Вони якщо почнуть виганяти демонів, то, гадаю, насамперед себе ж і згублять", – каже OBOZ.UA завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Людмила Филипович.

Якщо віриш – то може й подіяти

Постає питання: якщо екзорцизм – це досить серйозно, то чи не можна використати його в суто практичних цілях – спробувати вигнати демона з Путіна, людини явно біснуватої? Або взагалі "замочити" його, наприклад, у туалеті, використовуючи релігійні практики? Адже були схожі прецеденти.

Наприклад, коли рабини-кабалісти, незадоволені політикою прем'єр-міністра Ізраїлю Арієля Шарона, наклали на нього стародавнє прокляття "Пульса де-нура" (у перекладі з арамейської – "Удар вогню"). Незабаром після цього Шарона схопив інсульт, він впав у кому, в якій і перебував 8 років до самої смерті. Знову ж таки, відомі численні випадки з культу вуду – коли жерці повідомляли жертві, що скоро вона не жилець, потім так і відбувалося.

"Подібні явища погано досліджені, але те, що вони існують, – безсумнівно. Найпоширеніший приклад – пристріт. Це все перебуває у сфері віри, якщо у щось віриш – то може статися. До речі, ізраїльське прокляття, як кажуть, діє тільки на юдеїв і починається з тієї хвилини, коли жертва дізнається про вирок. Тож якщо не дізнаєшся, може й не подіяти. У нас у Чернівецькій області є мольфари, у них існує щось схоже на екзорцизм. Я сама на обряді не була, але те, що розповідали, дійсно моторошно. Щодо Путіна – не дарма він товаришував із Шойгу, оточує себе шаманами. Він намагається вибудовувати захист проти подібних езотеричних речей", – каже Людмила Филипович.

Варто зазначити, що президент РФ до езотерики ставиться цілком серйозно. Учасниці панк-рок-гурту Pussy Riot після свого перформансу "Богородице, Путіна прожени" отримали по два роки у колонії загального режиму і потім змушені були емігрувати. А якутського шамана Олександра Габишева, який ішов пішки із Якутська до Москви з метою здійснити обряд із вигнання Путіна з Кремля (він прямо говорив, що той – демон, якого не любить природа), посадили до психлікарні.

Утім в Українській греко-католицькій церкві сумніваються, що за допомогою практик екзорцизму можливо щось зробити із біснуватим старцем із Кремля.

"Ідея непогана, але під час сеансу екзорцизму необхідний особистий контакт із людиною, з якої потрібно вигнати демона. Віддалено такі практики не працюють", – каже OBOZ.UA отець Андрій, керівник пресбюро УГКЦ.

А ось завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії впевнена, що спробувати все-таки варто – мовляв, а раптом вийде? Нам від цього гірше не буде.