Відео дня
Як працює система обміну полоненими й чому Росія не хоче повертати "азовців": Юсов розкрив деталі – відео
Від початку повномасштабного вторгнення загарбників в Україну відбулося 65 обмінів полоненими. Завдяки їм, а також поза офіційними обмінами, наша країна звільнила понад шість тисяч українців. Це доволі вагомий результат, враховуючи, що в Женевській конвенції обміни полоненими у період гарячої фази війни взагалі не передбачені.
Про це в новому випуску OBOZ.TALK розповів заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов. Він зазначив, що останній обмін відбувався не за звичайною схемою.
"Кожного разу окремий обмін – це окрема спецоперація. Одночасно готується декілька обмінів, за різними напрямками та різною тематикою. Це важкий і безперервний переговорний процес обговорювання списків тих, кого ми подаємо на обмін, тих, кого подає ворог", – розповів Андрій Юсов.
Причому, за його словами, ще не було такого обміну, коли початкові списки задовольняли обидві сторони.
Проте в останньому обміну все відбувалось не так – перш за все через нестачу часу.
Як повідомляв OBOZ.UA, 23, 24 і 25 травня Україна та Росія провели масштабний обмін полоненими у форматі "1000 на 1000". У межах першого етапу обміну додому повернули 390 українців – 270 військових і 120 цивільних, під час другого – 307 захисників, а під час заключного етапу – ще 303 воїнів.
Цей обмін – чи не єдиний позитивний результат зустрічі переговорних груп України та РФ на перемовинах у Туреччині. Процес обміну розпочався вже за кілька днів після того, як про нього звітували переговорні делегації.
"Тому в дуже стислі терміни, менше ніж тиждень, була проведена вся відповідна підготовча робота. Питання погодження списків фактично не було. Тобто це був просто обмін списками, кого російські окупанти готові віддати, і кого віддаємо ми", – пояснив Андрій Юсов.
За його ствердженням, зазвичай усе відбувається по-іншому. По-перше, обміни проводяться у значно менших кількостях осіб, по-друге – вони готуються "в значно більш тривалий спосіб".
Нагадаємо, що під час останнього обміну додому повернулося більш як сотню цивільних громадян України.
"Жодне міжнародне право не передбачає обміну цивільними, як і наявність узагалі цивільних полонених. Але враховуючи, з ким ми маємо справу та з ким воюємо, то тут не доводиться дивуватися", – зазначив Андрій Юсов.
Він підкреслив – у кожній спробі обміну є "особливо складні" категорії осіб, щодо яких ведеться окрема робота.
"Це офіцерський склад, це засуджені військовослужбовці, щодо яких особливо важко працювати, тому що російська пропаганда та російська держава використовує їх у своїх цілях. І це, безумовно, захисники Маріуполя і люди з гарнізону "Азовсталь"", – зазначив фахівець.
З-поміж останніх – а це 1247 осіб – уже 455 українських захисників звільнено з полону. На жаль, є і загиблі у полоні. Наразі відомо про 67 загиблих, розповів Андрій Юсов.
В останньому обміну "азовців" практично не було. Росіяни взагалі звільняють їх украй неохоче, зазначив він. Річ у тому, що в РФ цих українських захисників використовують у пропагандистських цілях – влаштовують показові суди над "неонацистами" тощо.
Проте завдання українського лідера Володимира Зеленського повернути додому всіх полонених виконується, зокрема й щодо "азовців".
Андрій Юсов додав, що взагалі полонені – дуже чутлива для суспільства тема, яку наш підступний ворог також не соромиться використовувати у своїй пропаганді.
"Наприклад, коли рідні виходять на Майдан із тим, щоб нагадати про перебування своїх родичів у полоні, ворог одразу може подати це – і так уже неодноразово було, – що українці вийшли на Майдан за капітуляцію України та негайне припинення війни", – нагадав фахівець.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!