Блог | Парад усиновленого фашизму: історія безпринципності брехні

Частина 2. Перша частина тут.

Відео дня

Все-таки дивно, але у Гітлера якось вистачило бачення того, що Сталін його обманює, і він нападає першим. Злочини нацистів виправдати неможливо, як і не можна виправдовувати злочини Рад. Два людиноненависницькі режими, два криваві диктатори, два близнюки - брати, дві людини, винні у смертях мільйонів людей. Два тоталітарні кати, які розв'язали Другу світову війну, але.... Гітлер був використаний оновленою Російською імперією у вигляді Радянського Союзу. Знову нишком, знову в темну, знову шляхом інтриг.

Якщо ми заглибимося, то перед офіційним, не "віроломним", тому що посол нацистської Німеччини все ж таки повідомив про напад СРСР напередодні, це ж не Путін і його банда. Так ось перед нападом на Радянський Союз, останній радянський ешелон із зерном і паливом 22 червня 1941 р. о 2:40 ночі відправили на станцію Тереспіль, яка на той момент була в Румунії - союзнику Німеччини, нинішньому місті Тирасполь у Молдові, яке контролюється невизнаним квазіутворенням ПМР - так званим Придністров'ям.

Сьогодні воно теж використовується Москвою для зриву процесу повернення Молдови в сім'ю європейських народів і можливості стати нормальною державою. Радянський Союз годував нацистів, він їх одягав, постачав, крім тканин, руду, метали, заправляв, постачав напівфабрикати німецькій металургії. Кував меч нацизму. А потім якось дуже вже різко "брати на вік" стали "вороги".

Як уже йшлося вище, Друга світова війна стартувала з пакту Молотова-Ріббентропа, підписаного 1939 року. Пакт розділяв сфери впливу під час анексії країн Старого світу. Але на шляху СРСР виникла маленька, але горда Фінляндія з маршалом Карлом Густавом Маннергеймом. І ось ця битва Давида з Голіафом не дала Радянському Союзу цей план здійснити. Так само, як і зараз Україна не дає здійснити план тотального поділу Європи. У 1939 році за напад на Фінляндію Радянський Союз вигнали з Ліги Націй, тому дуже важко і якось язик не повертається, сказати що одна Німеччина винна у Другій Світовій війні. А довести, що готував цю війну, зокрема, і Радянський Союз, який брав участь два перших роки 1939-1941 рр. у Другій Світовій війні де-факто на боці нацистської Німеччини - так це неозброєним оком видно. Офіцери Червоної армії Радянського Союзу поправляли здоров'я в Італії, як з німецькими нацистськими офіцерами, так і з офіцерами фашистської Італії. Та й чому тільки відпочивали? Вони ж із 20-х років ХХ століття навіть навчалися разом. Військові училища СРСР лагідно відчинили обійми і навчали майбутніх фельдмаршалів, генералів та офіцерів Wehrmacht і Luftwaffe у своїх стінах. Цей факт має ім'я "постверсальського феномена", що дав змогу Німеччині, яка капітулювала 11 листопада 1918 року, фактично позбавлена збройних сил, буквально за 10 з невеликим років стати до межі мілітаризованою державою. Нацистська Німеччина і найбільш "антифашистська" держава СРСР використовували три найбільші центри: авіаційний - у Липецьку, танковий - у Казані і, мабуть, найсекретніший - "Томка" поблизу Самари, що розробляв основи ведення хімічної війни. Від німецької сторони загальне керівництво і безпосереднє управління здійснювала спеціально створена організація ВІКО "Віршафтсконтор". Загальне керівництво від "антифашистів", забезпеченням секретності та безпеки школи, створенням будорганізації "Кама" та інших елементів було покладено на розвідувальне управління РСЧА, а забезпеченням секретності будівництва та функціонування - місцевий відділ ОДПУ. Наказ був підписаний Генріхом Ягодою. Незабаром з'являється спільно розроблене ОДПУ і розвідуправлінням РСЧА положення про казанські курси Осоавіахіму зі спеціальним розділом "Про конспірацію". Ось так "друзі навік" - антифашисти, допомогли створити фашистам боєздатну армію і підготовлених офіцерів, заодно обдурити всю Європу і обійти Версальський договір. Серед тих, хто навчався в Казанському танковому, досить назвати майбутніх генерал-полковника Гайнца Вільгельма Гудеріана, генерала бронетанкових військ Освальда Лутца, він стане начальником усіх мотомеханізованих військ Німеччини. Але ж десь у наших або німецьких архівах напевно збереглися фотографії в радянській військовій формі бравих німецьких танкістів - майбутніх командирів танкових батальйонів, дивізій, корпусів, армій, які проштудивали гусеницями радянську землю аж до Волги.

До речі, Німеччині заборонялося не тільки навчати, а й виробляти. Так ось, з відкриттям навігації німці через Ленінградський морський порт направили для казанської школи 10 новітніх танків і просили дипломатичне прикриття у вигляді фіктивної угоди про купівлю бронемашин у фірми "Рейнметалл". Що там про "укронацистів" і "фашистські хрести на українській бронетехніці" та нову "курську дугу", кремлівські олігофрени? Про Липецьку льотну школу також більш ніж достатньо інформації. У 90-х в одному з російських федеральних видань з'явився матеріал під назвою "Російська наречена Германа Герінга", в якому авторка розповідала історію Надії Горячевої, посилаючись на її листи рейхсмаршалу Герінгу, отримані в розсекречених архівах ФСБ. Історія дивна, але з часом набрала обертів. Коли до неї долучилися німецькі журналісти, з'явилися свідки, які запевняли, що особисто бачили Герінга в Липецьку, а потім знайшлася і жінка, яка оголосила себе нащадком Горячової і рейхсмаршала.

Не суть. Головне, що сотні пілотів Luftwaffe навчалися саме в Липецькій авіашколі, і там залишилися деякі сентименти молодості. Та ще й так, що в Другу світову бомбили тільки аеродром школи, а сам Липецьк якось облітали. При цьому сусідні райцентри просто стогнали від бомбардувань, але образити юнацьку подругу, у німецьких асів рука не піднімалася. Ось так і кувався меч нацизму. А куди подіти демонстрацію 1 травня 1941 р. на Красній площі за участю дружньої нацистської делегації Німецького Рейху, дружба з якою, як писав у телеграмі Сталін, "скріплена кров'ю", з Радянським Союзом - лише штрих до портрета. Але це буде через 2 роки, а зараз повернемося в 1939 р. СРСР трохи пізніше, лише на два тижні, вступив у Другу Світову Війну і не забуватимемо, на чиєму боці він був, беручи участь у розподілі Польщі.

Давайте згадаємо спільний парад Вермахту і Червоної Армії у Бресті 22 вересня 1939 року. Ці два тижні, до яких "Радянський Союз був не готовий", були черговою інтригою, Сталін хотів усіх перехитрити і заодно показати, що він же не перший почав. До речі, цей факт зайвий раз говорить про цінність підпису на договорах правителів кремля. Перед спільним парадом у Бресті, який приймали генерал Гудеріан і комбриг Кривошеїн, які спілкувалися без перекладача, до речі, Вермахт передав Брестську фортецю Червоній Армії, згідно з домовленостями і додатковою угодою до Пакту, але вже менш ніж за два роки німцям доведеться її штурмувати заново, причому фронт піде далеко вперед, обійшовши саму фортецю. Саме тому не місто Брест у Білорусі має звання "місто-герой", а саме Брестська фортеця, тому що простим мирним жителям Бреста і сусідніх сіл укотре прийшла зміна владних декорацій, їм було не зовсім видно особливої різниці в поділі між вчорашніми друзями.

А чого тільки вартий "легендарний" чоловік і авіаносець Адмірал Кузнєцов? На початку жовтня 1939 року за 35 км на північний захід від Мурманська за його безпосередньої участі було створено німецьку військово-морську базу для заправлення і ремонту німецьких військових кораблів і підводних човнів. Німці використовували базу під час кампанії в Норвегії, з якою, як відомо, у Радянського Союзу довгі роки були нібито нормальні дипломатичні стосунки (після окупації Норвегії та Данії навесні 1940 р. СРСР закрив їхні представництва в Москві). Командувач військово-морським флотом Німеччини адмірал Редер письмово висловив подяку Радянському уряду після того, як Базу Норд залишили німці у вересні того ж року у зв'язку з припиненням військових операцій у Норвегії. А коли почалася ця війна, радянська влада затримала в акваторії гавані Мурманська корабель Англії та її союзників, щоб дати можливість німцям благополучно дістатися до своїх портів у Німеччині. Німецькі кораблі користувалися укриттям у Мурманській гавані і під час операцій німецького військово-морського флоту. У Мурманську ж заправлялися продовольством і пальним німецькі допоміжні крейсери, які вели військові операції проти Англії.

СРСР постачав німцям метеорологічні відомості, які потім використовувалися Люфтваффе під час бомбардування Англії. Зі свого боку під час радянсько-фінської війни німці обмежили рух своїх кораблів у Балтійському і Чорному морях. Потім радянська влада знову затримала в Мурманську на три дні всі судна Англії та її союзників, щоб полегшити німецькому рейдеру Бремену прорив крізь англійську блокаду до німецьких берегів. Нарешті, радянський криголам пройшов складний шлях із Північного Льодовитого океану, щоб провести через Берингову протоку німецький рейдер Шиф-31. Потрапивши в Тихий океан, цей рейдер вдало послав на дно морське кілька кораблів Великої Британії та її союзників. Німецький уряд і грос-адмірал Редер знайшли привід, щоб висловити подяку командуванню Радянського Військово-Морського Флоту. Народний комісар Військово-Морського Флоту Кузнєцов обіцяв відповісти на подяку не порожніми словами, а справами. Така ось вона була - "антифашстська дружба" кремлівських "не фашистів", "переможців у боротьбі з нацистами".

Далі події відомі вже більш-менш усім. З таємниць, які ретельно приховують у Росії, варто відзначити хіба що ще кілька, окрім фантазії і потім фальсифікацій міфічних "героїв-панфіловців", звісно ж. Отже, перша, що в Сталінградській битві на Волзі в армії фельдмаршала Паулюса в боях за Сталінград (це ж як себе ще за життя любити треба було?) кожен п'ятий солдат був радянським громадянином. Друга таємниця в тому, що Герой Радянського Союзу генерал Власов, який отримав зірку Героя саме за оборону підступів до Москви в 12.1941-01.1942 рр., уже в концтаборі перейшов на бік ворога.

Під її керівництвом у РОНА воювало 5 льотчиків - Героїв СРСР. Сувора правда героїв країни Рад. До речі, міряючи весь свій "героїзм" відрізком Другої світової, не дивно, що нинішня путінська держава повернулася до нацистських символів - стрічок з орденів Св. Георгія та Георгіївських хрестів, якими під час Другої світової нагороджували військовослужбовців винятково(!) у частинах Wehrmacht та Waffen SS, переважно російського походження, та й теперішній прапор РФ було спалено з німецькими нацистськими штандартами біля мавзолею під час Параду Перемоги. Глорифікація нацизму і його пособників у чистому вигляді в масштабах усієї країни. Бінго! Не віриться? Тоді ласкаво просимо в Ростовську область, Шолоховський район, станицю Єланську, де 2006 року відкрили Козачий музейно-меморіальний комплекс.

Перед комплексом сидить на коні захисник російського православ'я, затятий антисеміт, генерал Краснов П.М., як годиться, з Георгіївським хрестом, він ще й присягу розробив, де "Обіцяю і присягаю Всемогутнім Богом, перед Святим Євангелієм в тому, що Вождю Нової Європи і Німецького народу Адольфу Гітлеру буду вірно служити і боротися з більшовизмом, не шкодуючи свого життя, до останньої краплі крові", скріпненько так, по антифашистськи, а сам комплекс-музей присвячений 15 козачому кавалерійському корпусу СС, туди вже 16 років водять школярів на екскурсії, виховують спадкоємність, так би мовити. А ви ще їм хоч у чомусь вірите? Тут необхідно зупинитися на ще одному важливому моменті. Другу світову війну виграли не інтриган-правитель, кривавий диктатор, "генералісимус" Боба Джугашвілі та кривавий м'ясник, маршал Жора Жуков, а героїзм простого солдата, представника численних народів та народностей, яких утримували в СРСР. Що ж стосується росіян, то війська НКВС, загороджувальні загони, особливі відділи, вертухаї на зонах комплектувалися переважно якраз із них, хоча не сперечаюся, тисячі росіян воювали і на полях боїв, хоча Перемогу над нацизмом Росія за часів Путіна намагається цілком привласнити собі.

Усі факти вказують на те, що СРСР виростив нацизм у Німеччині, пестив його і плекав, навчав і одягав, заправляв і постачав, після Другої світової війни дбайливо й трепетно всиновив, приховав два роки участі на боці нацистської Німеччини терміном Велика Вітчизняна війна, але чомусь історики приписують "лаври агресора" винятково Гітлеру і Німеччині. Що не так з офіційною історією? Чому відбувся Нюренберзький трибунал над нацизмом, але досі не проведено Нюренберга-2 або нехай умовно "Лемберга" над соціалізмом і військовим комунізмом? Адже саме з цієї причини зараз піднімає голову рашизм - потворне дитя, що ввібрало все найгірше з цих двох людиноненависницьких режимів. Чому в школах наші діти й онуки досі вчать про те, як Німеччина разом зі своїми союзниками насамперед Італією, Угорщиною, Румунією і Японією, а де-не-як Словаччиною, Болгарією та іншими країнами, які приєдналися до них, брала участь у найкровопролитнішій війні в новітній історії світу, війні, яка забрала, за різними даними, від 30 до 80 млн людських життів? А де держава-брат, і навіть мати нацистів зі столицею в Москві, майже з таким самим червоним прапором і з порядками ще більш маніакально-кривавішими і в багато разів цинічнішими? Але ж замучені, запитані, зґвалтовані та вбиті діти українських міст і сіл, насамперед Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Бородянки, Ізюма, Херсона та скільки ми ще дізнаємося, коли ми ще дізнаємося, що після нашої Перемоги над російськими неофашистами будуть нові янголи, мовчки, не кліпаючи, запитують про це? Рашисти у своїх звірствах "переплюнули" звірства німецьких нацистів, причому як у 40-ті й далі, так і під час війни з Україною.

Відбувся б у 90-ті роки такий трибунал, можливо, і дуже ймовірно, їхні життя, як і життя їхніх матерів, не були б обірвані рашистськими вбивцями-"визволителями", чергового геноциду української нації не відбулося б. Але ж є ж в українців народна пісня "А москаль північний - то наш ворог вічний", кому, як не нам знати їхнє справжнє обличчя ката і ґвалтівника. А відстань від в'язниці на Лонцького у Львові до Бучі - 81 рік, за мірками історії просто мить. Дуже раджу подивитися всім фільм "The Soviet Story", перекладений десятками мов, він у вільному доступі.

До речі, не варто забувати, ще один факт невійськового співробітництва, що відомство НКВС навчало ГЕСТАПО будівництву концентраційних таборів, що набули поширення під час придушення маршалом Тухачевським повстання Поволзьких селян. Адже він навіть для "побочки" червоного терору - дітей, будував концтабори і труїв селян газом, увага, своїх селян, своїх громадян!!! Просто чудовий антифашист". НКВС навчило відомство Мюллера будівництву навіть газових камер, перетворило концтабір на конвеєр смерті. До речі, після "Перемоги" над нацистською Німеччиною, все обладнання німецьких Дахау, Бухенвальда, Освенцима, Заксенгаузена тощо було дбайливо демонтоване визволителями-"антифашистами", ретельно описане та.... перевезено для подальшого використання в системі ГУЛАГу НКВС. Краще й не проілюструєш, просто справжнісінькі "антифашисти". Так вони його і "усиновили".

Продовження далі >>>>

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...