
Блог | Що досі не зрозуміло керівництво Росії за підсумками застосування українських БПЛА в глибокому тилу країни-агресора?

З 2022 року Росія почала масовані атаки на цивільну інфраструктуру України. Метою цих ударів є руйнування об'єктів, від функціонування яких безпосередньо залежать життя, здоров'я і безпека цивільного населення. До цієї категорії належать енергосистема, транспорт, зв'язок, охорона здоров'я та фінансовий сектор. Донині Росія продовжує завдавати комбінованих ударів по території України, руйнуючи житлові будинки, ТЕЦ, ГЕС, компоненти атомної енергетики (!), лікарні, навчальні заклади, підстанції, залізничні вузли та інші елементи життєзабезпечення населення. Ці дії є нічим іншим, як актами державного терору щодо мирних громадян. У відповідь на це Україна активізувала удари по території Росії. Але на відміну від російської тактики, ці удари мають вибірковий характер і спрямовані насамперед на об'єкти військово-промислового комплексу, суміжних галузей, які беруть участь у забезпеченні армії, що воює.
Що демонструють удари України по об'єктах у глибокому тилу РФ
Зростають технічні можливості нанесення точкових ударів: використовуються БПЛА різних класів, зокрема далекодіючі та високоточні, вироблені як в Україні, так і за її межами. Атаки на нафтопереробні заводи, склади, енергетичні об'єкти вже спричинили перебої в постачанні палива, порушення логістики і припинення роботи підприємств ВПК. Удари по місцях базування стратегічної авіації призвели до руйнування ілюзій "невразливого тилу" і сили "російської зброї". Територія Росії (включно з Москвою, Ленінградською областю, Татарстаном, Уралом) перестає бути безпечною зоною. Це має як військове, так і важливе психологічне значення. Для ударів по об'єктах у тилу агресора в України є можливість застосування ракет, як власного виробництва, включно з балістичними, так і імпортних, оскільки, як славиться канцлер Німеччини Мерц, Захід зняв усі обмеження на застосування далекобійної зброї.
Уразливість російської інфраструктури теплопостачання
На прикладі Москви легко зрозуміти, наскільки катастрофічними можуть бути наслідки навіть обмеженої атаки по об'єктах теплопостачання будь-якого великого міста Росії. Москва забезпечується теплом і гарячою водою переважно через централізовану систему теплопостачання. Близько 90% споживачів залежать від теплової енергії, виробленої ТЕЦ та іншими джерелами Мосенерго. Система включає: 141 джерело генерації тепла, 46 районних і квартальних теплових станцій, 24 насосно-перекачувальні станції, безліч теплових пунктів. Навіть за короткочасного виведення з ладу одного вузла цієї централізованої, висококонцентрованої системи запуститься ланцюг аварій і позаштатних ситуацій, що неминуче призведе до паралічу всієї взаємозалежної структури.
Наслідки виведення з ладу системи теплопостачання
Розморожування теплових мереж - одна з найвразливіших точок в умовах зимового відключення опалення. Уже за температури -10...-15 °C через кілька годин після зупинки циркуляції теплоносія можливе замерзання трубопроводів, арматури, теплообмінників, приладів обліку та автоматизації - як усередині будинків, так і на теплотрасах. У результаті відбувається порушення роботи інженерних комунікацій на всіх рівнях: внутрішньобудинкових, внутрішньоквартальних і магістральних. Після розморожування система не підлягає простому перезапуску - потрібен капітальний ремонт. Це пов'язано з ризиком фізичного руйнування обладнання: подавальних і зворотних труб, стояків, радіаторів, запірної арматури, насосів, датчиків тиску, клапанів та інших компонентів системи опалення.
Усунення наслідків
Усунення наслідків аварій систем теплопостачання - завдання вкрай трудомістке, особливо взимку. При руйнуванні об'єктів генерації тепла, ремонт торкнеться унікального високотехнологічного обладнання. Котлоагрегати, турбіни, генератори, сепаратори, допоміжні установки, як-от системи водопідготовки, теплообмінники, насоси, вентиляційне обладнання, системи видалення газів і золи, електроніка контролю й керування - цього не купити в найближчому магазині, не замовити через інтернет, практично все обладнання цієї категорії потрапило під дію західних санкцій і не може просто й швидко потрапити в Росію.
На ремонт або заміну мереж знадобиться від тижнів до кількох місяців - особливо якщо крім внутрішньобудинкових мереж пошкоджено теплотраси. Запасні частини, труби, насоси, теплообмінники, запірна арматура тощо. У разі скоординованих ударів по декількох об'єктах одночасно - ресурси Міненерго і МНС будуть позбавлені здатності оперативного реагування. Залучення армії та мобілізація будівельних (ремонтних) підрозділів можливі, але неефективні без належної логістики, обладнання, запчастин і необхідних фахівців.
Гуманітарні наслідки.
За добу в умовах зими і стійких негативних температур багатоквартирні будинки стають непридатними для проживання. Виникає необхідність у масовій евакуації, розгортанні великих центрів для тимчасового розміщення населення. Гарантовано забезпечено сплеск гострих респіраторних захворювань, зростання смертності серед вразливих категорій населення, припинення роботи магазинів, шкіл, лікарень. Посилюється тиск на систему охорони здоров'я та соціальні служби.
Соціально-політичні наслідки.
Зростання невдоволення населення, падіння довіри до влади. В умовах інформаційного придушення посилюється внутрішнє напруження, яке неможливо "замовчати". Виникають стихійні протести, спровоковані реальними побутовими проблемами - відсутність тепла та води. Це не спростуєш словами з екрана. Аргумент "по телевізору кажуть, що все добре" перестає працювати. Дестабілізація соціально-політичної обстановки в столиці або великому місті Росії може призвести до агресивних дій щодо представників влади і стати фактором зниження загального рейтингу режиму. Публічні розстріли ЖЕКівських слюсарів на центральних площах замерзаючих міст не дадуть очікуваного ефекту.
Висновок.
Кремль продовжує ігнорувати нову реальність, у якій глибокий тил став зоною ризику. Україна повільно, але вірно переходить до стратегічно виправданої тактики - руйнування військово-промислового потенціалу Росії. Дзеркальна відповідь може торкнутися і критично важливих об'єктів інфраструктури на території Російської Федерації.
Тотальна залежність російських міст від централізованого теплопостачання і географічна розкиданість великих населених пунктів роблять країну вразливою для точкових, системних ударів. З наближенням чергової військової зими питання про доцільність продовження війни може постати вже не тільки перед міжнародним співтовариством, а й перед самими громадянами Росії - жителями великих міст.
P.S.
Мединський - "Росіяни вимагають ударів "Ліщиком" по Києву і Львову, заявляючи, що переговорів достатньо".