Відео дня
Із адвокатів у суперники: кілька негативних факторів для України через перемогу Кароля Навроцького на виборах президента Польщі
Кандидат від опозиційної націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС) Кароль Навроцький переміг на виборах президента Польщі. 42-річний Навроцький – історик, який досліджує тему антикомуністичного спротиву у Польщі. 2021 року він став президентом Інституту національної пам'яті. У Росії його внесли до списку розшукуваних осіб через причетність до знесення пам'яток Червоної армії біля Польщі.
Результатом перемоги Навроцького, як передбачається, стане зростання напруженості у відносинах Польщі з Євросоюзом та Україною, посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві та обмеження прав українських мігрантів.
Навроцький скептично налаштований щодо Брюсселя та Києва, а також виступає проти запрошення України до НАТО та її прискореного вступу до ЄС. Він активно торпедує тему Волинської трагедії. Водночас Навроцький зазначив, що Польща має стати "головною силою відновлення України", коли закінчиться війна, тобто заробити на Україні новий польський президент все ж таки не проти.
Основні негативні фактори для України та Європи від перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі – у матеріалі OBOZ.UA.
Торпедування історичних ран
Для української спільноти ім’я Кароля Навроцького вперше гучно зазвучало передусім із скандальним закриттям слідства у справі операції "Вісла". У 2023 році Комісія з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі оприлюднила заяву про закриття слідства, зазначивши, що "операція мала превентивно-захисний, а не репресивний характер". 17 липня 2024 року Окружний суд Варшави постановив, що Інститут національної памʼяті Польщі повинен відновити розслідування акції "Вісла". Неважко здогадатися, чого буде прагнути Навроцький на посту президента країни.
Ускладнення інтеграції України до ЄС та НАТО
На останніх дебатах перед першим туром голосування Навроцький зазначив: "Нашій країні не варто бути надто оптимістично налаштованою щодо вступу України до ЄС чи НАТО". Політик заявив, що не бачить Україну членом Європейського Союзу або НАТО, поки не буде вирішено історичні питання, важливі для Польщі, зокрема питання відповідальності за Волинську трагедію. На його думку, країна, яка не визнає історичних злочинів, не може бути повноправним членом міжнародних альянсів.
Вплив на транзит і торгівлю
"Українське зерно "затопило" польських фермерів", говорить Навроцький, підкреслюючи, що Польща та ЄС повинні жорстко реагувати на цей "негативний фактор". Через ці та інші передвиборчі заяви Навроцького Польща як ключовий транспортний коридор для України може виявитися під питанням. На що точно можна "розраховувати", так це на посилення митного або транспортного тиску з боку Варшави та нові перешкоди для українського сільськогосподарського експорту до ЄС.
Проблеми з Німеччиною
Перемога Навроцького створює напруження у відносинах з Німеччиною. Тому дедалі більш помітний польсько-німецький союз з підтримки України буде під питанням. Навроцький виступає за те, щоб Німеччина виплатила Польщі репарації за збитки, завдані під час Другої світової війни. Він вважає це питанням історичної справедливості. За його словами, німецька окупація призвела до масових втрат, і Польща має право на компенсацію. Він називає чинного прем’єр-міністра Дональда Туска мало не німецьким агентом. Усе це не сприяє робочим відносинам між головними державами, які підтримують Україну у війні проти Росії.
Євроскептицизм
Через досить жорсткі заяви новообраного президента щодо внутрішньої політики ЄС та України багато хто вважає, що Польща як важливий гравець ЄС перетвориться на фактор нестабільності всередині союзу. Він наголошує на захисті історичної правди, економічної незалежності та політичного суверенітету Польщі. Його заяви та політична риторика спрямовані на посилення ролі Польщі як самостійного гравця в Європі. Навроцький послідовно виступає проти ідеї європейської федералізації. Він підтримує модель ЄС як союзу національних держав. На його думку, спроби перетворити ЄС у централізовану структуру суперечать суверенітету країн-членів, зокрема Польщі. Він закликає до перегляду деяких механізмів впливу Брюсселя на внутрішню політику, що буде вносити напругу у відносини між Варшавою та Брюсселем.
Неоднозначна ситуація щодо Росії та зв’язки з проросійськими політиками
З одного боку, Навроцький вважає, що Захід, і особливо лідери ЄС, зокрема уряд Німеччини та французька дипломатія, тривалий час толерували агресивну політику Кремля. На його думку, багаторічна залежність від російських енергоносіїв посилила позиції Росії перед початком повномасштабної війни проти України. З іншого, Навроцький заявив, що готовий сідати за стіл переговорів із Володимиром Путіним, якщо цього вимагатимуть польські інтереси. Він зазначив, що хоча не має довіри до Путіна як до людини, на посаді президента повинен керуватись інтересами держави, навіть у спілкуванні з ворожими лідерами.
Незрозумілим є і інші кроки Навроцького. Так, під час виборчої кампанії політик заручився підтримкою лідера "Альянсу за об'єднання румунів" Джордже Сіміона, який напередодні програв власні вибори президента і який є досить токсичним персонажем у Європі через свої проросійські погляди. Сіміон взяв участь у передвиборчому мітингу Кароля Навроцького у Забжі та назвав його "майбутнім президентом Польщі". Прем’єр Польщі Дональд Туск різко відреагував на зустріч ультраправих кандидатів у президенти Польщі та Румунії.
"Росія щаслива. Навроцький і його проросійський румунський колега Джордже Сіміон на одній сцені за п'ять днів до президентських виборів у Польщі та Румунії. Усе зрозуміло".
Політичний розбрат у Польщі
Результат нинішніх виборів у Польщі матиме далекосяжні наслідки для подальшої політики країни. Річ у тім, що з часу приходу до влади коаліції під керівництвом Дональда Туска у 2023 році ключові урядові ініціативи блокувало вето президента Анджея Дуди, який є союзником опозиційної партії "Право і справедливість". Перемога Тшасковського могла б змінити цей сценарій, оскільки урядове законодавство більше не стикатиметься з президентським вето. Це забезпечило б узгоджену роботу гілок влади та дозволило б розпочати реалізацію реформ, адже у керівної коаліції недостатньо голосів у парламенті, щоб подолати президентське вето. Все вказує на те, що перемога Навроцького масштабує цю проблему. Напередодні Дональд Туск попереджав, що перемога Навроцького може не лише заблокувати реформи, а й послабити позицію Польщі в ЄС на тлі війни Росії проти України. Це не порожні слова, адже все виглядає так, що польські політики більш за все будуть занурені у внутрішнє протистояння, що, звісно, послабить їхню зовнішню увагу, а можливо, і допомогу Україні та участь Польщі у загальноєвропейських заходах щодо підтримки нашої країни.
Посилення ультраправих
Після закінчення голосування політик вже пообіцяв "об'єднати патріотичний табір у Польщі, табір людей, котрі хочуть нормальну Польщу без нелегальних мігрантів". Також новий польський президент активно легалізує польських ультраправих політиків. Кароль Навроцький для своєї перемоги пішов на досить загрозливий крок для країни – пряму співпрацю з ультраправими, які набирають все більше обертів та підтримки, підписавши з лідером ультраправої партії "Конфедерація" Славомиром Менценом декларацію, яка складається з восьми пунктів. Два з них стосувалися України: "Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України" та "Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України в НАТО".
Менцен відомий тим, що активно виступав проти надання Україні військової допомоги, закликаючи до нейтралітету Польщі у війні та відмови від участі у міжнародних санкціях проти Росії. Він досить жорстко виступає проти українських біженців у Польщі. Подальше зростання популярності таких політиків може змінити спочатку політичний ландшафт, а потім і саме життя Польщі до невпізнання. Для цього є всі можливості, адже два кандидати від токсичної антиукраїнської партії "Конфедерація", ультраправі політики Славомир Менцен і Гжегож Браун, отримали у першому турі президентських виборів сумарний результат понад 20% голосів.
Треба шукати шляхи для порозуміння з новим президентом Польщі
Треба сказати, що Кароль Навроцький фактично один із конструкторів тієї ситуації, в якій зараз опинилося польське суспільство. Зараз ми маємо, з одного боку, розкол польського суспільства, а з іншого – всі ці антиукраїнські настрої, які зростали протягом останнього десятиліття через історичні питання, які поляки вирішили активно роздмухувати. Попередні польські президенти і Квасневський, і Качинський з українськими ж президентами Леонідом Кучмою, Віктором Ющенком та Петром Порошенком створили формулу, яка, здавалося б, працювала – "просимо вибачення і вибачаємо". Це стосувалося якраз складних історичних питань і здавалося, що питання вирішено, але коли президентом став Анджей Дуда, якраз він використовував достатньо активну українську тематику, і після цього жодні польські вибори не проходили без того, щоб українське питання, умовно кажучи, не використовувалось жорстко і в негативному контексті – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
На думку експерта, загалом ці результати виборів тепер ставлять питання – чи встоїть керівна коаліція на чолі з Дональдом Туском, чи може бути поставлено питання про вотум довіри цьому уряду, і навіть про нові парламентські вибори. Зважаючи на посилення впливу ультраправих у Польщі, проблеми будуть не тільки в України, а й у Європейського Союзу.
"Щодо взаємовідносин з Україною, то є й питання особистого характеру, бо вже згадали, що у пана Навроцького можуть бути претензії до Володимира Зеленського такі персональні, оскільки український лідер під час одного з своїх візитів до Польщі нагородив пана Тшасковського, мера Варшави та суперника по виборах, і не зустрівся з Навроцьким. Сьогодні Україні треба шукати можливості для встановлення контакту з новим президентом, можливо, шукати їх через певних політиків, через наших друзів на Заході, і шукати можливості для того, щоб вибудовувати свою політику на європейському напрямі, власне кажучи, вже з урахуванням позицій Польщі", – зазначає Олександр Леонов.
Стосовно антиукраїнської риторики, то Олександр Леонов вважає, що Навроцькому доведеться зважати на реальність, бо дійсно українців, по-перше, багато в Польщі, по-друге, це суперечить також і зобов'язанням країни перед ЄС. І третє, не менш важливе, що за різними даними, якраз вкладення українців в економіку Польщі є дуже значним. Польща економічно виграла від тих біженців, які зараз працюють у Польщі, бо те, що українці вкладають в економіку Польщі, суттєво перевищує те, що Польща має віддавати українцям. Окрім того, і Європейський Союз теж дає гроші Польщі за те, що вона приймає українців. Певні країни, як і Угорщина, на цьому навіть спекулюють, мовляв, от ми прийняли велику кількість українців і тому ми не можемо приймати там мігрантів з інших країн і так далі.
"На мій погляд, все ж таки або пану Навроцькому доведеться спускати на гальмах ці заяви, або це спричинить щонайменше відтік українців з Польщі в інші країни Європейського Союзу, і тоді ми ще подивимось, власне кажучи, на ситуацію, яка буде в Польщі. Я думаю, що тут, знаєте, буде ситуація, коли ідеологія змагатиметься з економікою, і зазвичай економіка все ж таки перемагає", – вважає Олександр Леонов.