Вбивця активіста Мирошниченка, який вийшов із в'язниці за контрактом із ЗСУ, пішов у самоволку і може втекти до Росії

Буквально напередодні стало відомо, що двоє обвинувачених у вбивстві активіста з Бахмута Артема Мирошниченка вийшли з тюрми для проходження військової служби за контрактом. Практично одразу після цього один з них, Олександр Баришок, самовільно залишив військову частину.

Відео дня

Про це повідомив брат вбитого активіста Сергій Мирошниченко, що нині захищає Україну в лавах ЗСУ. Він висловив побоювання, що вбивця його брата може втекти до Росії: його мати живе у Санкт-Петербурзі.

"Ті два виродки, які вбили мого брата, вже на свободі. Після набрання чинності вироку 8 років і 9 років 2 місяця відповідно вони вирішили підписати контракт і піти у ЗСУ. Відбувалося це тишком-нишком, про що дізнався зовсім недавно. Як добровольцю та як колишньому військовому, який пробув на фронті добровільно 2 роки, дуже сумно усвідомлювати, що поруч із моїми побратимами може опинитися така тварюка. Бачив всі шість років знущання з правосуддя та з України. Тепер вони нібито стали захисниками, але в їхнє каяття та щире бажання захищати Україну я не вірю", – написав Сергій Мирошниченко.

Він висловив сумніви у тому, що Барабашем та Баришком керувало будь-що інше, окрім бажання уникнути покарання за скоєний злочин. За даними Мирошниченка, останній вже встиг піти у СЗЧ.

"Це легальний спосіб уникнути тюрми та утекти. До речі, один це вже зробив! На зараз перебуває у СЗЧ, мати його у Пітері, і ця наволоч може туди злиняти. Боляче кожного разу дзвонити своїм побратимам і дізнаватися погані новини, знаючи як їм це важко за три роки, й дізнаватися, що цей с*кун пробув там майже нічого – і вже навтьоки, так що це не щиросердне каяття і захист України, це всього лише прикриття. Розумію, що служити майже немає кому, але ж не до такого, щоб на службу приймали справжніх вбивць. Ці люди будуть потім отримувати всі "плюшки" від УБД, бити себе в груди, що вони захищали країну", – написав брат вбитого активіста, попросивши розголосу.

На момент жорсткого вбивства, як розповідав OBOZ.UA, Артему Мирошниченку було 36 років. Він та його родина допомагали Збройним силам України з перших днів війни. Не раз також прихищали біженців з окупованих територій, зокрема після подій у Дебальцевому взимку 2015-го.

29 листопада 2019 року на Артема Мирошниченка напали на вулиці Горького у Бахмуті – неподалік від поштового відділення. Двоє нетверезих підлітків, 16 і 17 років, наздогнали його і почали бити. Для нападу та жорстокого побиття (волонтера нападники-спортсмени добивали ногами, вже коли він лежав на землі) не було жодних причин. Втім, очевидці розповідали, що підліткам не сподобалося, що Артем говорив українською мовою. Натомість брат загиблого вважає, що причиною стала волонтерська діяльність Артема.

Згодом чоловіка, вже непритомного, один з нападників намагався затягти на тротуар і сильно вдарив головою об плиту, коли це йому не вдалося. Кинувши Артема у безпорадному стані, обидва зловмисники пішли.

У Артема Мірошниченка медики діагностували перелом основи черепа та провели кілька складних операцій, він перебував у комі. 6 грудня стало відомо, що Мирошниченко помер у лікарні.

Суд над вбивцями Артема завершився улітку 2024 року. 13 червня Слов’янський міськрайонний суд оголосив вирок Баришку та Барабашу, вони отримали дев’ять та вісім років ув’язнення відповідно. Час перебування в СІЗО їм зарахували у термін перебування за ґратами.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!